Основною метою навчального предмета «Фізична
культура» є: формування в учнів стійкої мотивації щодо збереження свого
здоров’я, фізичного розвитку та фізичної підготовки; гармонійний розвиток
природних здібностей та психічних якостей; використання засобів фізичного
виховання в організації здорового способу життя. Фізичне виховання — важливий
засіб фізичного, соціального та духовного розвитку учнівської молоді.
Вимоги
до сучасного уроку з фізичної культури:
1. Забезпечення диференційованого підходу до учнів з урахуванням стану
здоров’я, рівня фізичного розвитку, рухової підготовленості та статі.
2. Урахування мотивів та інтересів учнів до заняття фізичними вправами.
3. Тісний зв’язок із попереднім і наступним уроками, тобто кожен урок
повинен стати самостійною, проте невід’ємною частиною системи уроків.
4. Організація самостійної діяльності учнів, яка забезпечується
послідовним
формуванням і закріпленням, за допомогою вчителя, вмінь і навичок навчальної
роботи, прийомами самоконтролю і самоосвіти, культури рухів. Все це необхідно
для формування потреби до систематичних занять фізичними вправами.
5. Обов’язкове використання вчителем різноманітних організаційних форм,
засобів, методів та прийомів.
6. Досягнення оптимальної рухової активності всіх учнів протягом
кожного уроку.
7. Забезпечення раціональних умов проведення уроків з боку
матеріальних,
гігієнічних, естетичних і морально-психологічних умов до них.
Ці вимоги випливають із загальних та методичних
принципів фізичного виховання та обов’язкові під час проведення уроків в усіх
класах.
Характерні
риси, зміст і побудова уроку.
Педагогічний процес фізичного виховання здійснюється
через різноманітні форми занять, на яких учні оволодівають предметом фізичної
культури, роблячи його своїм надбанням, формуючи і збагачуючи особисту фізичну
культуру.
Структура занять із фізичної культури
передбачає їхню загальну педагогічну
спрямованість і специфічний зміст, який забезпечує вирішення завдань
фізичного виховання.
Урок – найбільш розповсюджена форма реалізації
базової програми з фізичного виховання для здійснення загальної фізкультурної
освіти.
Уроки фізичної культури забезпечують
фізкультурну освіченість, загальну фізичну підготовленість до будь-якої діяльності
і відрізняються більшою змістовністю. Вони відіграють суттєву роль у створенні
передумов для організації та успішного розгортання спортивної підготовки учнів.
Під час уроків діти знайомляться з типовими видами спортивних вправ,
оволодівають основами техніки, досягають вищого рівня розвитку рухових якостей,
набувають початкового уявлення про види спорту.
Характерними рисами уроку, що відрізняють його
від інших форм фізичного виховання є наступні:
1. Основна спрямованість і конкретні завдання (на уроках вчитель
створює найкращі умови для розв’язання усіх завдань фізичного виховання та
спрямовує самостійну роботу учнів).
2. Чисельність, вікові особливості і можливості дітей (на уроках
присутній постійний склад учнів, яким притаманна вікова однорідність. Діяльність
учнів чітко регламентується, а навантаження строго дозується згідно з їхніми
індивідуальними можливостями).
3. Визначення основного змісту інших форм фізичного виховання школярів.
4. Яскраво виражена дидактична спрямованість, зумовлена вирішенням освітніх
завдань.
5. Предметно-просторове середовище (місце занять, обладнання,
інвентар).
6. Максимальна тривалість уроку – 45 хв.
7. Місце уроку в загальному розкладі.
Ці риси підносять урок фізичної культури до
рівня основної форми занять і створюють сприятливі умови для досягнення мети
навчання у школі – підготовки всіх учнів до самостійного життя, праці,
формування в них потреби та вміння регулярно займатися фізичними вправами,
зміцнювати здоров’я і підтримувати належний рівень фізичної підготовки протягом
усього життя.
Уроки включено до шкільного розкладу на рівні
з іншими навчальними предметами та обов’язкові для всіх учнів. Вони проводяться
2-3 рази на тиждень. Їх зміст визначається програмами.
Урок як основна форма організації занять дає
можливість створити всі умови для вирішення завдань освіти, оздоровлення та
виховання. На основі знань, рухових вмінь і навичок, фізичної підготовленості,
отриманих у процесі уроків, успішно здійснюється процес у позашкільних формах
занять, які проводяться зі школярами у системі позашкільних і позакласних
занять фізичними вправами.
Урок
умовно поділяють на три частини:
підготовчу (припадає на перші зони працездатності), основну (відповідає фазі вирішення
передбачених основних завдань), заключну (покликану забезпечити учнів до
наступних після уроку дій). Поділ уроку на частини не означає, що він втрачає
свою цілісність. Навпаки, кожна частина повинна логічно передувати наступній і
випливати з попередньої. Бажано, щоб переходи від однієї частини до іншої були
непомітними.
Підготовча
частина уроку триває 10-12
хвилин. Вирішує такі завдання: початкова організація учнів, ознайомлення з
задачами уроку, психологічний настрій на роботу, поступова функціональна
підготовка організму до навантажень, утворення відповідного емоційного стану.
Для проведення підготовчої частини
використовуються стройові вправи, гімнастичні шикування і перешикування,
різновиди ходьби з додатковими рухами рук, короткочасний біг, стрибки,
танцювальні вправи, загально-розвиваючі,підготовчі та підвідні вправи, ігри з елементами
стройових вправ.
Зміст підготовчої частини уроку змінюється
залежно від місця його проведення, задач уроку, виду уроку, контингенту учнів.
Основна
частина уроку триває 25-30
хвилин. ЇЇ завдання – дати учням знання, вміння, навички з фізичної культури за
шкільною програмою і сприяти розвитку рухових якостей. При цьому застосовують
вправи з усіх розділів програми: спочатку іде вивчення нових вправ, а потім
повторення і закріплення техніки вивчених раніше вправ. Учням дають 3-4 вправи,
з яких 1-2 рухливі ігри, що проводяться наприкінці основної частини. Розвиток
рухових якостей таких як сила і витривалість планується проводити в кінці. Перевірка
знань, вмінь і навичок учнів відбувається також в основній частині уроку.
У
заключній частині уроку, яка
триває 3-5 хвилин, поступово зменшується фізичне навантаження і організм дітей
приводиться у відносно спокійний стан. Підводяться підсумки уроку, даються
домашні завдання.
Засобами заключної частини уроку є ходьба з
різними положеннями рук, повільний біг, танцювальні кроки, вправи на увагу,
спокійні ігри, ритмічні глибокі дихальні вправи. Час, відведений на різні
частини уроку може змінюватись. Це буде залежати від виду уроку, типу уроку,
віку дітей, місця проведення занять. Вид уроку визначається видами фізичних
вправ: урок легкої атлетики, гімнастики, лижної підготовки, спортивних ігор, комбіновані.
Види
і типи уроків. Визначення завдань уроку.
За вирішенням освітніх завдань уроки
поділяються на типи: вступні уроки, уроки вивчення техніки фізичних вправ,
уроки повторення і закріплення техніки, навчальні, тренувальні, контрольні,
змішані – у яких у різних співвідношеннях вирішується декілька задач.
На навчальних уроках увага вчителя
зосереджується на техніці виконання вправ, на виправленні помилок, навчанні
самострахування. На цих уроках повідомляються теоретичні відомості, широко
використовуються словесні і наочні методи навчання, широкий арсенал прийомів активізації учнів.
Тренувальні уроки проводяться переважно з
метою удосконалення вивченого матеріалу і розвитку фізичних якостей, що
потребує високого рівня індивідуалізації і внутрішньої дисципліни учнів.
Контрольні уроки розв’язують переважно
завдання контролю за ходом засвоєння вправ, розвитком рухових якостей, а також
проведення вихідних і підсумкових тестувань для визначення рівня фізичного
розвитку і фізичної підготовленості учнів.
Для фізичного виховання школярів найбільш
характерним є комплексні уроки. Вони створюють фундамент фізичного розвитку,
спрямовані на всебічну загальну підготовку до будь-якої рухової діяльності,
відрізняються різноманітністю змісту та складністю методичного забезпечення.
Метою кожного навчального уроку є опанування
матеріалу, передбаченого програмою відповідного класу. Реалізується вона шляхом
послідовного розв’язання конкретних завдань на кожному уроці.
Усі
завдання в методиці фізичного
виховання об’єднуються у три групи: освітні,оздоровчі, виховні.
Вирішуючи освітні завдання, учні озброюються
необхідними знаннями, вміннями і навичками виконувати фізичні вправи, а також
застосовувати їх у повсякденному житті, у процесі самовдосконалення. Причому
засвоєння цих знань, умінь і навичок повинно відбуватися не механічним шляхом,
а такими способами, які ведуть до розвитку особи учня.
Розв’язання оздоровчих завдань передбачає
забезпечення можливого у певному віці фізичного розвитку і фізичної
підготовленості, формування постави, створення на заняттях найкращих умов для
оздоровчого впливу на юнаків і дівчат.
Вирішення виховних завдань повинно забезпечити
позитивний вплив занять фізичними вправами на розвиток моральних і вольових
якостей, єдність фізичного і духовного розвитку особистості учня.
Завдання уроку формулювання наступним чином:
освітні: ознайомити, закріпити, навчити, виробити правильну поставу.
оздоровчі: розучити комплекс вправ, сприяти загартуванню. перевірити
правильність побудови стопи.
виховні: виховувати такі якості як сміливість, охайність,
товариськість.
Ефективність уроків більшою мірою залежить від
правильності постановки і формулювання конкретних завдань.
Організація
діяльності учнів на уроці.
Відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на
уроках фізичної культури, затвердженої наказом МОЗ та МОН від 20.07.2009 р. за
№ 518/674 учні розподіляються на основну, підготовчу та спеціальну медичні
групи.
Для основної медичної групи фізична підготовка
проводиться в повному обсязі згідно з навчальними програмами з урахуванням
індивідуальних особливостей розвитку дитини.
Учні,
які за станом здоров’я віднесені до підготовчої медичної групи, відвідують
обов’язкові уроки фізичної культури та опановують навчальний матеріал
відповідно до вимог навчальної програми. Таким учням рекомендовано поступове
збільшення фізичного навантаження без здачі навчальних нормативів та додаткові
заняття у групах загальної фізичної підготовки.
Учні, які за станом здоров’я віднесені до
спеціальної медичної групи, відвідують обов’язкові уроки фізичної культури, але
виконують корегувальні вправи і вправи для загального фізичного розвитку, які
їм не протипоказані.
Учні, незалежно від рівня фізичного розвитку
та медичної групи, а також тимчасово звільнені від фізичних навантажень,
повинні бути обов’язково присутніми на уроках фізичної культури. Допустиме
навантаження для учнів, які станом
здоров’я належать до підготовчої та спеціальної медичних груп, встановлює
учитель фізичної культури.
Серед
способів виконання вправ розрізняють одночасний, почерговий, поточний, поперемінний
і позмінний.
Одночасне виконання вправи, коли учні
одночасно виконують одне або різні завдання може бути пов’язане із завданнями в
парах, трійках (одні виконують, а інші підтримують, страхують, спостерігають,
оцінюють, дають вказівки). Почерговий спосіб полягає в тому, що кожен учень починає
виконувати вправу тільки після закінчення роботи попереднім, і застосовується
переважно на першому етапі навчання.
За поточного способу кожен учень залучається
до роботи перед закінченням виконання вправ попередніми (перекиди на
акробатичній дошці, опорний стрибок). Цей спосіб використовується в тих
випадках, коли вправа вже засвоєна і забезпечена належне страхування.
Досить поширений поперемінний спосіб виконання
вправ. Наприклад, під час вивчення метання м’ячика в ціль або передачі м’яча в
баскетболі учні стають у дві шеренги обличчям один до одного. Вправа
виконується учнями то однієї, то другої шеренги. Цей спосіб виконання вправ дає
змогу налагодити взаємонавчання і взаємооцінку учнів. Він може застосовуватися
на всіх етапах.
Позмінне виконання вправ („хвилями” по 4–6 і
більше учнів) використовується залежно від якості обладнання місць занять,
наявності приладів, дрібного інвентарю.
Наявність елементарних способів управління учнями
і способів виконання ними завдань дає змогу найбільш ефективно використовувати
методи організації діяльності учнів.
У
практиці роботи застосовуються фронтальний, груповий та індивідуальний метод організації.
Суть фронтального методу полягає в тому, що
всі учні класу водночас залучаються до виконання одного завдання. Він доцільний
під час ознайомлення учнів із новим матеріалом, розучуванні порівняно простих
вправ, що не потребують особливої страховки і допомоги, а також під час
вдосконалення добре засвоєних вправ. Максимальне охоплення учнів руховою
діяльністю дає змогу досягти високої щільності занять. Він є основним в
організації фізичного виховання молодших школярів.
Під час поглибленого розучування складних вправ
часто використовують груповий метод, що дає змогу краще дозувати навантаження,
спостерігати за виконанням завдань учнями, виправляти помилки. Однак варто
пам’ятати: застосування цього методу призводить до помітного зниження моторної
щільності уроку. Тому якщо на уроці не використовуються багато пропускні
прилади, а його зміст вимагає великих перерв між виконанням окремих спроб, такі
часові проміжки знижують робочу установку і функціональну готовність до чергових
зусиль.
Груповий метод дозволяє певною мірою
індивідуалізувати процес фізичного виховання за рахунок диференціації методів,
засобів та інтенсивності навчальної діяльності відносно рівня підготовленості
окремих груп учнів.
Суть індивідуального методу організації
навчальної праці школярів полягає в тому, що окремі учні, отримавши те чи інше
завдання, повинні самостійно його виконувати. Цей метод підходить більше
старшокласникам; може використовуватись у всіх частинах уроку і дає змогу
застосовувати доступний кожному темп засвоєння вправ, запропонувати найраціональнішу
індивідуальну послідовність навчання і потрібні підготовчі вправи.
Оцінювання
навчальних досягнень учнів на уроках фізичної культури.
Об’єктами оцінювання навчальних досягнень
учнів на уроках фізичної культури можуть бути:
1.Виконання навчального нормативу (з урахуванням динаміки особистого
результату).
2.Техніка виконання учнями фізичних вправ.
3.Засвоєння теоретично - методичних знань.
4.Виконання навчальних завдань під час проведення уроку.
Для оцінювання розвитку фізичних якостей
використовуються орієнтовні навчальні нормативи передбачені навчальною
програмою та нормативи запропоновані програмами
кожного варіативного модуля по роках вивчення. Порядок складання нормативів
визначає вчитель відповідно до календарно-тематичного планування.
При складанні навчального нормативу за його
показником визначають рівень досягнень (низький, середній, достатній, високий),
а потім з урахуванням динаміки особистого результату виставляють оцінку в
балах.
Оцінюючи
навчальні досягнення учнів з фізичної підготовленості, потрібно дотримуватися
таких вимог:
1. Навчальні нормативи складають учні основної медичної групи, які на
момент прийняття нормативу не скаржаться на погане самопочуття та стан
здоров’я.
2. Кожній заліковій вправі передує спеціальна фізична підготовка (не
менше як на двох заняттях).
3. Перед складанням нормативу вчитель проводить розминку, а після —
відновлювальні вправи.
4. Учні мають можливість перескласти норматив на визначеному вчителем
занятті.
5. Учитель зобов’язаний забезпечити безумовне дотримання правил і
виконання вимог щодо безпеки під час здачі нормативів.
У період з 01.09 до 01.10 кожного навчального
року з метою адаптації учнів до навантажень на уроках фізичної культури прийом
навчальних нормативів не здійснюють, а заняття мають рекреаційно-оздоровчий
характер з помірними навантаженнями.
Невиконання нормативів з причин, незалежних
від учня: непропорційний фізичний розвиток, пропуски занять з поважних причин, тимчасове
перебування в підготовчій групі не є підставою для зниження підсумкової оцінки
успішності.
Оцінювання техніки виконання фізичних вправ,
рівня засвоєння теоретично-методичних знань, виконання навчальних завдань під
час уроку може здійснюватися як комплексно так і роздільно.
При оцінюванні навчальних досягнень з фізичної
культури також враховуються: особисті досягнення школярів протягом навчального
року; ступінь активності учнів на уроках; залучення учнів до занять фізичною
культурою в позаурочний час; участь у спортивних змаганнях усіх рівнів. На
основі зазначених показників учителі можуть застосовувати різноманітні системи
нарахування «бонусних» балів.
Оцінювання учнів віднесених до основної групи,
здійснюється відповідно до вимог, визначених навчальними програмами. Залікові навчальні нормативи складають тільки
учні основної медичної групи, які на момент прийняття нормативу не скаржаться
на погане самопочуття та стан здоров’я.
Оцінка за виконання нормативу не є домінуючою
під час здійснення тематичного, семестрового чи річного оцінювання.
При оцінюванні навчальних досягнень з фізичної
культури також враховуються: особисті досягнення учнів протягом навчального
року; ступінь активності учнів на уроках; залучення учнів до занять фізичною
культурою в позаурочний час; участь у спортивних змаганнях усіх рівнів.
Учні 1-11 класів, які за результатами
медичного огляду віднесені до підготовчої та спеціальної медичної групи,
відвідують обов’язкові уроки з фізичної культури, але виконують корегувальні
вправи та вправи для загального фізичного розвитку, які їм не протипоказані.
Окрім того, за наявності умов, для учнів спеціальних медичних груп
організовуються два додаткових заняття, які проводить учитель фізичної
культури. Таким учням можна виставляти поточну оцінку за знання і техніку
виконання коригувальних вправ (за сприятливих для учня умов), а наприкінці
навчального року ставиться «Зараховано»
за умови відвідування уроків фізкультури більше ніж 50 %.
Окрім того, за наявності умов, для учнів
спеціальних медичних груп організовуються два додаткових заняття за програмами
«Фізична культура» для спеціальних медичних груп загальноосвітніх навчальних
закладів. 1-4 класи (авт. Майєр В.І., Дерев’янко В.В.) та «Фізична культура»
для спеціальних медичних груп загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи
(авт. Майєр В.І., Дерев’янко В.В.).
Відповідно до законодавства, заклади охорони
здоров’я щорічно повинні забезпечувати безоплатний медичний огляд учнів
(вихованців), моніторинг і корекцію стану здоров’я, проведення лікувально-профілактичних
заходів у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування,
типів і форм власності.
Медичне обстеження учнів проводиться щорічно в
установленому законодавством порядку. Не можна допускати на уроках фізичної
культури навантаження учнів, які не пройшли медичного обстеження. В розкладі
навчальних занять не рекомендується здвоювати уроки фізичної культури або
проводити їх два дні поспіль. Більшість уроків фізичної культури доцільно
проводити на відкритому повітрі.
При проведенні занять з фізичної культури слід
дотримуватись «Правил безпеки життєдіяльності під час проведення занять з
фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах» (Наказ МОН
України від 01.06.2010 р. №521, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9
серпня 2010 р. № 651/17946).
Відповідно до вимог «Типового положення про
навчання з питань охорони праці» в загальноосвітніх навчальних закладах з
учнями обов’язково потрібно проводити відповідні інструктажі (вступний,
первинний, позаплановий, цільовий) з техніки безпеки життєдіяльності на
заняттях з фізичної культури. Про проведення інструктажу робиться запис у
відповідних журналах («Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці
для учнів» та на сторінці предмету «Фізична культура» у класному журналі).
Отже, учні під час уроків
знайомляться з типовими видами
спортивних вправ, оволодівають основами техніки, досягають більш високого рівня
розвитку рухових якостей:сили, швидкості,спритності,витривалості,
гнучкості,набувають початкового уявлення про різні види спорту. Урок як основна
форма організації занять дає можливість створити всі умови для вирішення
освіти, оздоровлення та виховання. На основі знань,рухових умінь и
навичок,фізичної підготовленості,отриманих у процесі уроків,успішно
здійснюється педагогічний процес у позашкільних формах занять. Головним
аспектом організаційно-методичного напрямку сучасного уроку фізичної культури
повинно бути: набуття навичок і вмінь самостійно виконувати фізичні вправи.
У
зв'язку з цим можна використати правила, якими керуватись у роботі:
1-
Навчати
так, щоб учень добре розумів: що, чому і як треба робити?
2-
Частіше
повторювати і вдосконалювати те, над чим працювали раніше.
3-
Постійно
й терпляче привчати своїх учнів до самостійної праці на уроці та в позаурочний
час.
4-
Дотримуватись
фізіологічних норм навантажень для учнів.
5-
Стежити
за самопочуттям та станом здоров'я учнів.
6-
Терпляче
та доброзичливо виправляти помилки своїх учнів.
7-
Не
дозволяти учням пропускати заняття, ухилятися від роботи на уроках або байдикувати
на них.
Привчати кожного учня працювати згідно з його
здібностями й можливостями, й водночас на повну силу.
Немає коментарів:
Дописати коментар