Відповідно до наказу відділу освіти, культури,
молодіжної політики та спорту Дальницької сільської ради «Про вивчення стану
діяльності закладів дошкільної освіти» від 26.11.2018 року № 31 було вивчено
стан діяльності, стан освітнього процесу, стан ігрової діяльності, мовленнєвого
розвитку дітей дошкільного віку у закладах дошкільної освіти, а саме
Барабойського ЗДО «Веселка», Дальницького ЗДО (ясла-садок) «Перлинка»,
Доброолександрівського ЗДО (ясла-садок) «Джерельце», Роксоланівського ЗДО
(ясла-садок) «Вербичка», Санжійського ЗДО (дитячий садок) «Казка».
Вивчення цих питань було проведено
методистом Вирлан Ю. М. у термін з 26.11.2018 року по 14.12.2018 року.
Вивчення проведено з метою ознайомлення
з системою роботи вихователів груп, з методами та формами взаємодії між ними та
іншими учасниками освітнього процесу в групах закладів та з метою вивчення
відповідної документації.
Вивчення охоплювало такі питання:
1.
Матеріально-технічне та
методичне забезпечення груп ЗДО.
2.
Рівень роботи вихователів
відповідно вимогам програми.
2.1.
Планування, доцільність
використання форм й методів виховання та навчання.
2.2.
Здійснення індивідуального
підходу до дітей.
2.3.
Взаємозв'язок з іншими
учасниками освітнього процесу в групах.
2.4.
Рівень знань, умінь та
навичок дітей.
3.
Оцінювання
професійної майстерності вихователів.
4.
Збереження здоров'я
вихованців.
5.
Робота з батьками
вихованців.
6.
Ведення належної
документації.
7.
Ведення протоколів
педагогічних рад.
8.
Дотримання режиму роботи
закладів.
9.
Перебування на робочих
місцях працівників.
10. Ведення журналу черги у закладах.
11. Стан ігрової діяльності.
12. Обладнання роздягальної кімнати.
13. Створення умов щодо організації роботи, яка сприяє
мовленнєвому розвитку дітей молодшого віку.
14. Уміння вихователів організовувати роботу з
мовленнєвого розвитку дітей відповідно до програми розвитку дитини дошкільного
віку.
15. Визначення основних напрямків та змісту народознавчої роботи в закладах.
16. Використання різних форм роботи з
дітьми, спрямованих на формування особистості дитини засобами українознавства.
17.
Розвиток
мовленнєвих умінь дітей.
За указаний період вивчено відповідну документацію, яка
регламентує роботу закладів дошкільної освіти, а саме:
-
річні
плани роботи закладів на навчальний рік та оздоровчий період,
-
плани
роботи вихователів: перспективні та календарні,
-
плани
роботи інструкторів з фізичного виховання,
-
журнали
обліку відвідування дітей,
-
журнали
ранкового фільтру,
-
картотеки занять з усіх ліній розвитку (за освітньою
програмою «Дитина»),
-
журнали
обліку роботи з батьками (по всіх групах),
-
журнали
реєстрації протоколів батьківських зборів,
-
документація по самоосвіті,
-
журнали обліку приходу працівників закладів на
роботу,
-
плани
проведення розваг та свят,
-
статистичні
звіти про діяльність закладів,
-
графіки
роботи працівників,
-
книги
наказів з кадрової діяльності,
-
журнали
реєстрації вхідної та вихідної документації закладів,
-
книги
наказів з основних питань діяльності,
-
журнали
обліку: профілактичних щеплень, інфекційних захворювань, щоденного відвідування
груп дітьми медичною сестрою,
-
контрольні
карти диспансерного нагляду,
-
книги
записів медико-педагогічного контролю за фізичним розвитком дітей,
-
листки здоров'я вихованців,
-
журнали
бракеражу готової продукції,
-
журнали
бракеражу сирої продукції,
-
книги
складського обліку,
-
журнали обліку
виконання норм харчування, обліку відходів продуктів харчування,
-
інвентаризаційні
книги,
-
книги протоколів засідань
педагогічних рад закладів (папка з матеріалами до педагогічних рад),
-
книги
обліку особового складу працівників,
-
медичні
книжки працівників,
-
особові
справи працівників,
-
особові
справи дітей, що відвідують заклади,
-
тарифікаційні списки,
-
документація з атестації
закладу,
-
документація з атестації
працівників,
-
відомості про облік оплати
за харчування дітей,
-
списки обладнання для
сюжетно-ролевих ігор, театралізованої діяльності,
-
журнали прибуття-вибуття дітей до закладів,
-
документація
з охорони праці, пожежної безпеки, цивільної оборони,
-
журнали
обліку проведення інструктажів з охорони праці та безпеки життєдіяльності,
пожежної безпеки,
-
документи
(акти, висновки, протоколи) розслідувань нещасних випадків,
-
відомості
про нещасні випадки,
-
журнал
реєстрації нещасних випадків,
-
матеріали
проведених семінарів,
-
звіти
творчих груп, конспекти занять,
-
програми
святкових заходів, розваг, театральних вистав,
-
матеріали
з досвіду роботи, експериментальних досліджень,
-
протоколи
засідань педагогічної ради,
-
журнали
реєстрації протоколів виробничих нарад.
Вивченням
було встановлено, що освітній процес для дітей дошкільного віку у закладах
дошкільної освіти Дальницької сільської ради здійснюють педагоги:
списочний склад: 15
груп, 334 дитини;
вихователі групи: 22
вихователя;
помічники
вихователів: 17 помічників;
музичні керівники: 3
керівника;
інструктори з
фізичного виховання: 3 інструктора.
В
групах «Золота рибка», «Оленка», «Малятко», «Віночок», «Капітошка»,
«Дюймовочка», «Капітошка», «Бджілки», «Курчата», «Русалоньки», «Віночок», «Дзвіночок»,
«Ромашка», «Сонечко» закладів дошкільної освіти створено відповідні умови для
забезпечення повноцінного освітнього процесу. Матеріальне забезпечення
відповідає вимогам: кожна дитина забезпечена індивідуальними меблями, посудом,
білизною; тепловий та освітлювальний режим в групах у нормах; обладнані ігрові
осередки та осередок творчого розвитку; в достатній кількості наявний ігровий
матеріал, як дидактичний, так і розвивальний. В групах створені належні умови для розвитку
дітей.
Обладнання роздягальної кімнати
закладів
(високий
рівень (В), середній рівень (С), низький рівень (Н))
Педагогічні
вимоги
|
Барабойський ЗДО «Веселка»
|
Дальницький ЗДО «Перлинка»
|
Доброолександрівський ЗДО «Джерельце»
|
Роксоланівський ЗДО «Вербичка»
|
Санжійський ЗДО «Казка»
|
Доцільність інформації, запропонованої батькам
(куточки для батьків, інформаційні листи, стенди)
|
С
|
В
|
В
|
С
|
В
|
Правильність ведення Листка здоров’я
|
В
|
С
|
В
|
В
|
В
|
Наявність куточка краси й охайності
|
С
|
В
|
В
|
В
|
С
|
Зберігання матеріалу для проведення прогулянок
|
С
|
С
|
В
|
С
|
С
|
Наявність маркування індивідуальних шаф
|
С
|
В
|
В
|
В
|
в
|
Виконання вимог інструкції з питань безпеки
життєдіяльності (кріплення шаф)
|
С
|
С
|
С
|
С
|
С
|
Предметне середовище, що забезпечує виконання
логіко-математичних завдань
Педагогічні
вимоги
|
Барабойський ЗДО «Веселка»
|
Дальницький ЗДО «Перлинка»
|
Доброолександрівський ЗДО «Джерельце»
|
Роксоланівський ЗДО «Вербичка»
|
Санжійський ЗДО «Казка»
|
1. Доцільність добору матеріалу
|
|||||
а) для формування уявлень про число
|
С
|
с
|
с
|
с
|
с
|
б) з ознайомлення з величиною
|
С
|
с
|
с
|
С
|
с
|
в) з ознайомлення з формою
|
С
|
С
|
с
|
С
|
С
|
г) з орієнтування у просторі
|
С
|
с
|
с
|
с
|
с
|
ґ) з орієнтування в часі
|
С
|
с
|
с
|
с
|
с
|
2. Наявність
|
|||||
а) кас цифр
|
В
|
В
|
В
|
В
|
В
|
б) матеріалу для письма
|
В
|
В
|
В
|
В
|
В
|
Вихователі
Сватаненко І.В., Готра Л.М., Волощук Г.М., Кучерова Т.Б. /Доброолександрівський
ЗДО/, Приходько О.В. /Санжійський ЗДО/, Маєва С.М., Тимохіна В.М., Міллєр Т.М.
/Роксоланівський ЗДО/, Карлійчук К.В. Кравчук К.В., Малашевська Л.О.
/Барабойський ЗДО/, Крутько Г.І., Філоненко Т.А. /Дальницький ЗДО/ забезпечені
методичною літературою в повному обсязі відповідно до вимог освітньої програми
для дітей від 2 до 7 років «Дитина». В наявності у вихователів є перспективне
та календарне планування освітнього процесу за програмою «Дитина», в достатній
кількості роздатковий та демонстраційний матеріали. Вихователями забезпечена
наявність дидактичних ігор за розділами програми, створені умови для
самостійного використання їх дітьми в повсякденні.
Перевага надається організованим
формам перебування дітей в закладах. В процесі вивчення були переглянуті
заняття та режимні моменти. Встановлено, що вихователі та помічники вихователів
працюють у тісному контакті між собою. Це дає позитивні результати в роботі по
засвоєнню знань та навичок дітьми. При плануванні вихователі Крутько Г.І.,
Карлійчук К.В., Маєва С.М., Гоменюк О.Г., Сватаненко І.В., Готра Л.М., Волощук
Г.М., Кучерова Т.Б. передбачають попередню роботу з дітьми, індивідуальну
роботу, роботу з батьками. Під час проведення занять вихователі використовують
словесні, ігрові, інноваційні методи впливу на дітей, широко використовують
різноманітну наочність.
Вихователям
під час підготовки до занять необхідно звернути увагу на підбір оптимальних
методів та прийомів ознайомлення дошкільників з новим матеріалом.
Вихователі Сватаненко І.В.,
Готра Л.М., Волощук Г.М., Кучерова Т.Б., Гринчук К.І, Маєва С.М., Гоменюк О.Г.,
Тимохіна В.М., Бойко І.І., Малашевська Л.О., Філоненко Т.А. проявляють
творчість у підготовці до занять, використовують ігрові прийоми, підбирають
оптимальний стиль спілкування з дошкільниками. Діти володіють основними
компетентностями в межах програми. В повсякденному житті залучають дітей до
спільних рухливих ігор та фізичних вправ, привчають гратися дружно,
дотримуватися основних правил. Тривалість рухливих ігор, фізичних вправ на
прогулянках достатня. Під час занять проводяться фізкультурні хвилинки, фізкультурні
паузи. Введено єдину фізкультурну форму та не
завжди вихователі Бабенцова С.Д., Кравчук Н.Д., Приходько О.В., Прусицька
А.І., використовують її за призначенням.
Систематично виконується режим дня, під час якого
забезпечується потреба дітей в русі, поряд з цим
потрібно широко використовувати творчі ігри та прийом заохочення в організації
рухової активності.
Вихователі постійно прищеплюють та закріплюють навички
культурної поведінки дошкільників за столом, вправляють в умінні правильно
сидіти під час їди, користуватися столовими приборами. Стимулюють дітей мити
руки перед тим, як сідати за стіл, стежити за чистотою тіла, усувати
забруднення та неохайність у зовнішньому вигляді, в разі потреби користуватися
носовичком, відвертатися та прикривати рот під час кашлю, чхання. Вихователі
вдало підбирають прийоми роботи для навчання та стимулювання дошкільників до
самообслуговування, самостійності.
Фізичний розвиток дітей здійснюється
систематично. Забезпечується фізкультурно-оздоровча робота: проводяться заняття
з фізичної культури (у
пристосованому приміщенні та на свіжому повітрі), ранкова гімнастика та
гігієнічна після денного сну. Вихователі дотримуються структури фізкультурного
заняття. Використовують на заняттях такі методи та прийоми: словесні
(пояснення, вказівка, команда, розповідь), наочні (показ, імітація, різні
орієнтири, знаряддя), практичні (вправи, завдання, ігрові прийоми, підтримка та допомога). В основному на
фізкультурних заняттях переважають поточний та груповий методи організації
дітей. Правильно розподіляють фізичне навантаження, враховуючи вікові
особливості вихованців. Вихователі доцільно використовують фізкультурне
обладнання, в тому числі і нетрадиційне, атрибути, посібники.
У групах послідовно проводиться робота з валеологічного виховання.
Вихователі розширюють знання дітей про своє тіло, надають їм доступну та
життєво необхідну інформацію. Через спостереження, ігрові моменти, проблемні
ситуації, бесіди та пояснення вихователі підводять дітей до розуміння того, що
для зростання та розвитку організму необхідно дотримуватися певного розпорядку
дня, правильно харчуватися, займатися фізичною культурою, утримувати тіло в
чистоті. Заняття мають послідовний характер, відповідають віку дітей, проходять
комбіновано, комплексно та інтегровано. Використовуючи наочність, роздатковий
та демонстраційний матеріали, ігри, бесіди, розповіді, вихователі ознайомлюють
дітей з правилами безпечного перебування вдома, дитячому садку, на вулиці,
стимулюють дотримання дитиною правил дорожнього руху. Особливу увагу вихователі
приділяють підбору методів та прийомів для прищеплення навичок особистої
гігієни та запобіганню захворювань у дітей: створення ігрових ситуацій,
виготовлення та використання наочного матеріалу, художні твори, творчі ігри.
Відвідування занять у групах «Бджілки», «Курчата»,
«Русалоньки», «Віночок», «Золота рибка», «Малятко», «Віночок», «Капітошка»,
«Дзвіночок», «Ромашка», «Сонечко» показало, що вихователі створюють належні
умови для мовленнєвого розвитку дітей, підготовлюють: посібники, дидактичний
матеріал, обновлюють книжковий фонд, створюють осередок книги. Систематично
проводяться заняття з розвитку мови, як тематичні, так і комплексні та
інтегровані. На заняттях вихователі навчають дітей слухати та розуміти казки,
оповідання, вірші, інструкції до гри, у старших групах вихователі Крутько Г.І.,
Мельник А.І., Кучерова Т.Б. пропонують для вивчення напам'ять невеликі вірші,
приказки, прислів¢я, скоромовки, загадки. Використовують різноманітні ігри для розвитку
фонематичного слуху, правильної звуковимови: «Живий звук», «Ланцюжок слів на певний
звук» та багато інших. Вчать дітей складати прості речення з використанням
наочності, узгоджувати слова в роді, числі, відмінку, підбирати слова, які
означають назву ознаки та назву дії, складати із утворених речень
міні-розповіді. У молодших, середніх та старших групах закладів педагогічна
робота спрямовується на щоденне поповнення, активізацію та автоматизацію
лексичного запасу дітей з різних сфер життєдіяльності: «Природа», «Культура»,
«Люди», «Я сам». Мовлення
вихователів, а саме Сватаненко І.В., Готри Л.М., Кучерової Т.Б., Маєвої С.М.,
Малашевської Л.О., супроводжується такими засобами комунікації, як усмішка,
сміх, виразні рухи, пози, жести, міміка - це сприяє емоційно-цілісному розвитку
дітей.
Вихователі, помічники
вихователів та підмінні вихователі створюють сприятливе розвивальне середовище,
в якому гармонійно відбувається спілкування з людьми, об’єктами, предметами
побуту, явищами природи, які поповнюють враження про довкілля, світобудову,
розвивають цікавість, мовленнєву активність, забезпечують креативний розвиток.
Забезпечують організацію різноманітної побутової діяльності, в якій діти
навчаються оцінювати, аналізувати власне мовлення.
Але під час мовних занять та в повсякденному житті не
звертається увага вихователів на розвиток мовного дихання у дітей.
В групах проводяться консультації для батьків, спрямовані на допомогу
сім'ям, щодо формування мовленнєвого спілкування дітей у повсякденні.
Вихователі на заняттях розвивають у дітей такі важливі особистісні якості, як
спостережливість й розсудливість. На заняттях ефективно використовується
уточнення та пояснення, різні методи та прийоми активізації дошкільників.
Вихователі Сватаненко І.В.,
Готра Л.М., Волощук Г.М, Гринчук К.І., Кучерова Т.Б.,Філоненко Т.А., Крутько
Г.І., Тимохіна В.М., Карлійчук К.В. зібрали та систематизували необхідний
матеріал (демонстраційний і роздатковий) згідно з віком; дібрали й виготовили
різноманітні дидактичні ігри, посібники; у куточку самостійної художньої
діяльності створили умови для діяльності дітей; систематично проводили
театралізовані вистави, концерти, слухання улюблених казок (у кімнаті
театралізованої діяльності або пристосованої для цього). Як позитивне, хотілося б відзначити проведення саме інтегрованих
занять. Результатом цієї роботи стали вміння дітей сприймати й розуміти
українську мову. Вихованці старших груп «Капітошка», «Дзвіночок», «Віночок»
вільно користуються у повсякденному житті словами, що позначають назви дій,
ознак, властивостей предметів, речей, явищ.
У середніх групах «Бджілки»,
«Ромашка», «Золота рибка» діти виконують завдання на місцезнаходження певних
звуків, правильно й чітко їх вимовляють. Розрізняють значення слів, що
різняться одним звуком. Володіють різною силою голосу (промовляння слів тихо,
пошепки, голосніше, голосно). Під час спілкування дошкільників з однолітками та
дорослими в різних видах діяльності можна почути правильне вживання граматичних
форм дієслів та іменників у множині й однині, чіткі відповіді на запитання, а під
час звертання один до одного діти використовують слова ввічливості (добрий
день, дякую, до побачення, будь ласка).
Діти молодших груп «Дюймовочка», «Малятко», «Віночок»,
«Сонечко», «Курчата», «Русалоньки» розуміють оповідання, вірші та казки в супроводі
дорослого та без нього.
Не
завжди прослідковується система роботи з підготовки руки дитини до
письма, що не дає змогу комплексно реалізовувати завдання програми з
мовленнєвого розвитку.
Організовуючи різні види діяльності дітей протягом дня, вихователі
старших груп Кучерова Т.Б., Крутько Г.І., Мельник А.І., Міллєр Т.М., Бойко І.І.
створюють умови для активного спілкування дітей, обміну думками, судженнями. Це
сприяє розвитку комунікативних навичок. Читання художніх творів, та проведення
бесід за їх змістом, їх переказ створюють передумови для формування у
майбутніх першокласників змістовного усного та писемного мовлення,
успішного засвоєння знань.
Діти адекватно співвідносять
слова, що означають назву предмета з самим предметом, роблять узагальнення.
Проте висловлюють свою думку не послідовно, шляхом повторення за дорослим.
Діти зазначають труднощів при вживанні синонімів, багатозначних слів, при
утворенні споріднених слів. А це свідчить про низький рівень формування
лексичних умінь у дітей.
З питань
розвитку мовлення дітей вихователі груп активно взаємодіють із сім'ями
вихованців. Вихователі проводять традиційні форми роботи з батьками. Так,
було проведено батьківські збори, консультації, практичні вправи по
складанню вихованцями віршів. Змістовність матеріалів папки-теки за темою
«Мовленнєвий розвиток дітей у підготовці до навчання в школі» активізують
відповідальність батьків та поширюють різні форми підготовки дитини до
школи вдома.
Слід відзначити ефективність використання
демонстраційного матеріалу, оптимальність використання ігрових прийомів,
прийомів активізації дітей у групах «Капітошка», вихователь Приходько О.В.,
«Золота рибка», вихователі Тимохіна В.М. та Гоменюк О.Г., «Бджілки», вихователь
Сватаненко І.В., «Курчата», вихователь Готра Л.М., «Русалоньки», вихователь
Волощук Г.М., «Віночок», вихователь Кучерова Т.Б. Особливо добре в цих групах
простежується систематичність й послідовність у подаванні матеріалу.
Під час організації та проведення освітнього
процесу з напряму мовленнєвого зростання дошкільників вихователі використовують
різні види ігрової діяльності (дидактичні ігри: «У країні мовних слів»,
«Загадки природи», «Що спочатку, а що – потім», «Іграшок в садку багато»,
«Визнач звук»; мовленнєво-ритмічні ігри: «Карусель», «На квітучій галявині»,
«Любимо відпочивати»; інтерактивні ігри «»Коло ідей», «Асоціативна квітка»,
«Мікрофон», «Ланцюжок»), але роль вихователя
здебільшого провідна.
Водночас під час вивчення стану
роботи з мовленнєвого розвитку дітей було виявлено низку недоліків.
-
У вихователів заняття не ґрунтуються на особистісно-орієнтовній моделі
спілкування. Багато часу на заняттях говорять вихователі, які домінують над
дітьми й тим самим зменшують мовленнєву активність малюків.
-
У молодших групах «Сонечко», «Курчата», «Русалоньки», «Віночок»,
«Дюймовочка» вихователі протягом дня не звертають увагу на розвиток
мовленнєвого дихання у дітей.
-
Також у молодших групах вихователі украй обмежено залучають дітей до участі
в народних іграх із речитативами, іграх із правилами, під час яких
поповнюється, активізується й автоматизується словниковий запас, поглиблюються
граматичні вміння, вдосконалюється діалогічне мовлення.
-
У середніх групах «Капітошка», «Золота рибка», «Бджілки», «Ромашка», вихователі не планують і не проводять
дидактичних ігор та вправ зі словотворення, що позначається на словниковому
запасі дітей.
-
Вихователі припускалися методичної помилки, коли повторювали за дитиною неправильну
відповідь, тим самим фіксуючи її в пам’яті дитини.
-
Вихователі мало зверталися до власного досвіду дітей для його
систематизації, не давали дітям можливості обдумувати своїх відповідей, довести
їх правильність, передбачити варіативність.
-
Не використовуються можливості для активізації пізнавальної діяльності
дошкільників.
-
Необхідні зміни у плануванні роботи з мовленнєвого розвитку: немає системи
в плануванні; недостатньо плануються заняття зі складання розповідей та
переказу оповідань і, як наслідок, – у
дітей недостатньо сформовані навички описового мовлення, складання розповідей
та переказу літературних творів.
-
Мало планується комплексних мовленнєвих занять на розвиток звукової
культури мовлення, зв'язного мовлення, формування
граматичної будови мови художньою літературою та фольклором, навчання грамоти,
підготовки руки дитини до письма.
-
Вихователі групи «Дзвіночок», «Капітошка», «Оленка», недостатньо уваги
приділяють плануванню індивідуальної роботи з мовленнєвого розвитку, її
різноманітності та формі запису у планах, не вказуються методи та прийоми
роботи, новітні технології.
-
Вихователями не ведеться щоденна оцінка досягнень дітей з розвитку
мовлення, та подальші перспективи удосконалення роботи.
-
У роботі з батьками переважають традиційні форми роботи, які не дають
можливості розвиватися партнерським відносинам між закладами та батьками.
-
Недостатній взаємозв’язок методів та прийомів зі знаннями дітей.
-
Одноманітність запланованих заходів без урахування ускладнень.
-
Мало заплановано складання оповідань за сюжетними картинками та розв’язання
проблемно-пошукових завдань в усіх групах.
-
Не завжди враховано результати індивідуальної роботи, унаслідок чого
відсутня диференціація завдань для дітей із різним рівнем розвитку (практично в
усіх вікових групах).
-
Обмежене планування настільно-друкованих, дидактичних ігор мовленнєвого та
пізнавального розвитку, розвивально-текстових (у старших групах).
Причиною цих недоліків є
недостатня проінформованість педагогів щодо новинок методичної літератури з цих
питань.
-
У більшості груп матеріали для дітей не передбачають вікових особливостей
дітей, поступове ускладнення завдань.
-
У групі «Капітошка», вихователь Приходько О.В., мало уваги приділено
довільності мовлення, а саме логічності, розгорнутості та творчому характеру
розповідей дітей.
-
Зміст спільної діяльності одноманітний, кількість дітей, які об’єднуються
для виконання певних завдань, незначна.
-
Вихователі (практично всіх вікових груп) мало аналізують труднощі та
помилки, з якими вони стикаються під час організації та проведення освітнього
процесу з питань активізації мовленнєвої та пізнавальної діяльності.
-
Мовлення дитини інтонаційно маловиразне.
-
У дітей обмежений активний запас слів, слова необхідно «витягувати» з
дітей.
-
В папках-пересувках для батьків мало матеріалів з питань мовленнєвого та
пізнавального розвитку, що вивчають у дошкільному віці.
-
Абсолютно відсутні у папках-пересувках рекомендації щодо використання
лексичних ігор, інтерактивних ігор для використання в домашніх умовах.
-
Суттєвим недоліком у роботі з батьками є те, що не у всіх групах проводять
відкриті заняття для батьків, хоча питання активізації мовленнєвої та
пізнавальної діяльності дітей розглядалися на батьківських зборах.
На основі зазначеного можна зробити висновок:
робота з мовленнєвого розвитку дітей проводиться на задовільному рівні, хоча й
потребує певних змін.
Доцільно
та результативно проводяться різні типи занять, де вихователі Кравчук Н.Д.,
Карлійчук К.В., Тимохіна В.М., Кучерова Т.Б. надають дітям можливість
досліджувати, запитувати, погоджуватися – не погоджуватися, перепитувати,
виявляти сумнів – це сприяє розвитку пізнавальної активності, збагаченню
реалістичної картини світу. На заняттях педагоги навчають дітей виділяти ознаки
об’єктів, знаходити подібності і відмінності, систематизують та групують
об'єкти. Але
потрібно вчити дітей робити узагальнення, елементарні висновки.
На заняттях із математики у групах
«Віночок», «Дзвіночок», «Капітошка» діти рахують групи предметів в межах
десяти, розрізняють процес лічби та його результат, вживають кількісні та
порядкові числівники, класифікують предмети за однією із ознак, перегруповують
їх за іншими критеріями, порівнюють множини, розуміють найпростіші причинні
зв’язки, орієнтуються у просторі (зліва – направо), встановлюють послідовність
дій (учора, сьогодні, завтра). Діти знають назви геометричних фігур, розуміють
їх особливості, порівнюють їх із об’єктами природи.
Але потрібно більше залучати дітей до
використання математичних знань у самостійних іграх та побутовій діяльності.
Вихователям слід звернути увагу на
індивідуальну роботу з дітьми з пізнавального розвитку, більше використовувати
завдання на розвиток уваги, пам'яті, логічного мислення. Потрібно поповнити
кількість дидактичних ігор на логічне мислення відповідно до віку дітей та
навчити їх грати в парі, в групі однолітків.
В
групах «Золота рибка», «Бджілки», «Ромашка» проводиться робота з
емоційно-цілісного та соціально-морального розвитку дошкільників.
Робота
по ознайомленню дітей з природою проводиться згідно плану. Використовується
спостереження за природою, оточуючим середовищем; робота в куточку природи,
праця на екологічній стежинці. При ознайомленні дітей з об'єктами живої та
неживої природи використовується усна народна творчість, хвилинки милування,
проблемні ситуації. У групах створенні сприятливі умови для формування у дітей
моральної свідомості, моральних ставлень, моральної діяльності. Вихователі
вчать дошкільників позитивного ставлення до дітей та людей, що навколо.
Атмосфера, що створена в групах сприяє виробленню в дітей елементарного чуття
межі соціально прийнятої та припустимої поведінки. Вихователі особливу увагу
приділяють розвитку в дітей довільної поведінки, елементарної здатності поводитися
морально за відсутності контролю з боку дорослого. Такі намагання малюків
схвалюються і всіляко підтримуються. За допомогою позитивних оцінок
розвивається уміння дітей емоційно відгукуватися на явища, об’єкти, вчинки,
дії.
На достатньому рівні
проводиться робота з художньо-естетичного розвитку дітей на музичних заняттях,
образотворчій діяльності та у повсякденному житті. Вихователі сприяють реалізації
потреби малюків в нових враженнях, вдосконаленню навичок образотворчої
діяльності. Діти емоційно сприймають твори образотворчого мистецтва, помічають
виразність образу; створюють образи, предмети з характерними ознаками в лініях,
кольорах. Малюють людей, птахів, тварин, дерева, будівлі, транспорт технікою
гуаші, олівцями та іншого матеріалу. Діти вміють використовувати елементи візерунка:
лінії, мазки, крапки, кільця, вдало розміщують узор відповідно до форми паперу.
Під час виконання сюжетного малюнку виділяють головне кольором, розміром,
дотримуючись взаємозв’язку між предметами, активно включають в сюжет зображення
людини. При самостійній художній діяльності в сюжетному малюнку діти передають
враження від спостережень за природою, святами, розвагами, оповідками.
Вихователі Кучерова Т.Б.,
Крутько Г.І. використовують нетрадиційне малювання: пальчиком, печатання,
лекало, ниткопис – це розвиває творчість дітей.
Вихователям
потрібно більше планувати декоративного малювання: малювати за мотивами
української вишивки, кераміки, килимарства та народної іграшки.
Навчаючи дітей ліпленню, вихователі використовують
солоне тісто. Діти вміють користуватися прийомами: загострювання, примазування,
вдавлювання, защипування, згладжування, загинання. Вихователі вчать дітей
прикрашати вироби декоративними елементами, використовуючи стеку. У більшості
груп дієва, естетично оформлена виставка дитячих робіт.
Під час роботи з аплікації
діти самостійно вирізають круги із квадратів та овали із прямокутників, смужки
різного розміру та довжини, різні геометричні фігури. Вихованці викладають та
наклеюють зображення предметів з окремих самостійно вирізаних частин,
рівномірно розподіляють клей на площині об’єкта, заповнюють всю площину аркуша. Але вихователям слід звернути увагу на правильність
рухів рук дитини при вирізанні, на вміння дітей тримати ножиці та працювати з
ними.
Під час організації конструювання та будівельних
ігор вихователі не організовують позачергове заняття, а спонукають дітей до
певного виду діяльності різними способами, заохочувати їх до самовираження. Необхідно звернути увагу на вибір мотивів та сюжету для
даних видів діяльності, враховувати не тільки складність операцій та навики
дітей, а й очікувану якість виконання роботи, щоб по достоїнству оцінити працю
дитини. Необхідно систематизувати роботу із конструювання: з будівельним
матеріалом, з папером.
На музичних заняттях вихователі працюють в тісному
контакті з музичними керівниками Мартинюк І.В., Чижовою І.Г., Лободіним О.В. Діти
володіють елементарними навиками співу. Педагоги сприяють розвитку у дошкільників
рухливості та вправності, навчають сприймати та відгукуватися на різний ритм та
мелодію, ознайомлюють із музичними творами. Вихователі активно беруть участь в
показі рухів при розучуванні нових вправ та таночків, контролюють правильність
виконання їх всіма дітьми. Але потрібно для закріплення вивченого використовувати
музично-дидактичні ігри в групах.
Вихователі груп Приходько
О.В., Мельник А.І., Міллєр Т.М., Кучерова Т.Б., Крутько Г.І. разом з
практичними психологами або провідними спеціалістами спрямовують зусилля на
формування у майбутніх дошкільників шкільної зрілості під час проведення
розвиваючих занять, тренінгів, ігор. Практичне вивчення психологічної
готовності дітей до школи проводиться за допомогою комплексу
діагностичних методик. Результати діагностування аналізуються у таблиці, що дає
можливість подальшої поглибленої роботи з дітьми.
Також було здійснено вивчення стану ігрової
діяльності дошкільників у формі спостереження за грою малят, аналізом
планування прийомів керування різними видами ігор, бесід з дітьми, бесід з
вихователями, моніторингу тематики та сюжетів ігор, спостережень за діяльністю
вихователів у процесі керування грою.
У відповідності до Базового компонента дошкільної
освіти та програми навчання та виховання дітей від 2 до 7 років
«Дитина» для дошкільнят у закладах створено сучасне, комфортне ігрове
середовище, а саме:
- сучасні, багатофункціональні дитячі меблі для
ігрових зон;
- шафи для сюжетно-рольових ігор;
- атрибути для сюжетно-рольових, рухливих ігор,
ігор-драматизацій;
- організовано тематичні куточки, що підказують
зміст гри;
- відведено достатньо місця для всіх видів ігор;
- ігровий матеріал розміщений в доступному для
дітей місці.
Створене розвивально-ігрове середовище та
соціокультурне оточення спонукають дітей до активної ігрової діяльності. Усі
ігрові зони у групах оформлені у відповідності до вікових вимог, наповнені
матеріалами, які дають змогу дітям перебувати в позиції активного діяча,
включають можливість реалізації самостійної та вільної творчої діяльності.
Аналіз перспективних планів
освітньої роботи свідчить про системний
підхід до організації ігрової діяльності. Щоденно педагоги планують рухливі,
дидактичні, сюжетно-рольові ігри, 2-3 рази на тиждень -
конструктивно-будівельні, театралізовані, народні ігри. В планах вказуються
види ігрової діяльності та тема. При плануванні дидактичних, народних ігор
вихователі дотримуються принципу сезонності.
Спостереження за роботою педагогічних
працівників та аналіз планів освітнього процесу дає можливість прослідкувати
взаємозв'язок ігрової діяльності з іншими видами: в дидактичних,
сюжетно-рольових іграх закріплюються знання про навколишній світ, працю
дорослих та їх взаємовідносини, в процесі театралізованих ігор закріплюються
знання з художньої літератури, в процесі конструктивно-будівельних ігор
закріплюються знання про навколишній світ та з логіко-математичного розвитку, в
процесі трудової гри відтворюються трудові дії дорослих, художньо-мовленнєві
ігри передують читанню, переказ художніх літературних творів, вивчення
віршів. Педагоги достатньо часу передбачають для ігрової діяльності у
режимі дня.
Роль вихователя в організації ігрової
діяльності визначається віком дітей, сформованістю ігрових умінь. Так, у
молодших групах «Дюймовочка», «Віночок», «Малятко», «Курчата», «Русалоньки»,
«Сонечко» на етапі зародження самодіяльної спільної гри вихователі моделюють
предметно-ігрове середовище, створюють ігрові ситуації, використовують яскраві
іграшки, допомагають в розподілі ролей, беруть безпосередню участь у грі.
Рівень розвитку компетентності дітей в ігровій діяльності та рівень
сформованості ігрового партнерства відповідає віку дітей та
вимогам програми навчання та виховання дітей від 2 до 7 років
«Дитина». Діти молодшого дошкільного віку вміють гратися з іграшками
(ляльками, машинами, тваринками), вибирають іграшки відповідно до ігрового
задуму, позначають дії словами, застосовують у грі предмети-замінники.
Вихованці вміють гратися без конфліктів невеличкими групами по 2-4 дітей,
ділитися іграшками, домовляються про почергове виконання найбільш «популярних»
ролей (лікаря, продавця), доброзичливо відносяться одне до одного.
Набуття рухового досвіду дітей у
групах молодшого та середнього дошкільного віку сприяють рухливі ігри, які
організовуються педагогами протягом дня, враховуючи індивідуальні особливості
та можливості кожного вихованця. Використовуються ігри різної рухливості в
залежності від сезонних умов. Під час ігор забезпечується робота великих
м'язів, різноманітність рухів. Перед початком гри педагоги зацікавлюють нею
дошкільників, викладають зміст чітко та лаконічно. Ведучих в іграх вихователі в
основному призначають за бажанням або з допомогою лічилок. Ігри вихователі
закінчують вчасно, виходячи з самопочуття дітей, емоційного настрою.
Дидактичні та народні ігри
проводяться під час занять для полегшення та пожвавлення освітнього процесу,
індивідуальної роботи, прогулянок та інших режимних моментів. Поєднання ігрової
та освітньої мети окрім правильно виконаного завдання дало дітям задоволення,
адже розумове завдання розв'язувалося в ході доступної для дітей діяльності,
яка зберігає ознаки гри. Ігрові вміння набуті під час дидактичних ігор діти
використовують під час сюжетно-рольових ігор.
Провідне місце в житті дошкільнят
(зокрема у старшому дошкільному віці) займає сюжетно-рольова гра, в якій діти
відображають знання про довкілля, працю дорослих, а також власні вміння та
навички ігрової діяльності. Сюжетно-рольовим іграм передують спостереження за
працею дорослих, екскурсії, читання художніх творів, дидактичні ігри тощо.
Діти п’ятого-шостого року життя вміють
гратися поруч, на заважаючи один одному, об'єднуються в групи по двоє-троє
дітей. Підтримують короткочасні ігрові взаємодії на основі інтересу до гри та
особистих симпатій. В грі відтворюють прості дії: годують ляльку, лікують,
вкладають спати. На основі власних спостережень та знань здобутих під час
різних форм роботи наслідують дії дорослих: батьків, працівників та вихователів
закладів, лікаря, продавця.
Спостереження за іграми дітей старших
груп «Дзвіночок», «Капітошка», «Оленка», «Віночок» показали, що вихователі здійснюють вміле
керування грою за допомогою поради, заохочення, індивідуальних бесід. Ігрові
вміння та навички відповідають віку дітей, вимогам програми навчання й
виховання дітей від 2 до 7 років «Дитина». В ході гри діти спілкуються між
собою відповідно до обраних ролей.
Розвитку
сюжетів ігор сприяє достатня кількість
іграшок та атрибутів до сюжетно-рольових ігор, що і доводить експертиза
вивчення тематики та сюжетів гри дошкільнят у всіх вікових групах:
- молодша - «Магазин»,
«Сім’я», «Дитячий садок», «Шофери», «Будівельники»;
- середня - «Шофери»,
«Лікарня», «Магазин», «Перукарня», «Дитячий садок», «Будівельники»;
- старша - «Лікарня»,
«Перукарня», «Магазин», «Їдальня», «Транспорт».
За час вивчення ігрової діяльності були
проведені наступні ігри: «Яка пора
року?», «Хто де живе?», «Що потрібно кухарю для роботи?», «Де чиї дітки?»,
«Квітка-семицвітка», «Звари борщ», «Склади картину із частин», «Склади вежу»,
«Знайди потрібну фігуру», «Якого автомобіля не стало?», «Магазин іграшок»,
«Зберемо ляльку на свято», «Влаштуємо ляльці спальну кімнату», «Якої іграшки не
стало?», «Розкажи про іграшку», «Пограємось з братиком паперовим човником»,
«Один – багато», «Погодуємо зайчика», «Де чия мама?», «Хто що їсть?», «У саду
чи на городі?», «Чарівний мішечок», «Що зайве?», «Хто як кричить?», «Весела
прогулянка», «Скажи пестливо», «Чого не стало?». У формуванні ігрової
діяльності переважно використовують такі методи, як участь у грі,
спостереження.
Вихователі проводять різні форми роботи з
батьками з питань ігрової діяльності дітей. Так, вихователі Крутько Г.І.,
Філоненко Т.А., Бабенцова С.Д., Приходько О.В., Кравчук Н.Д., Карлійчук К.В.,
Мельник А.І., Тимохіна В.М., Міллєр Т.М., Маєва С.М., Сватаненко І.В., Готра Л.М.,
Волощук Г.М., Кучерова Т.Б. провели консультації для батьків «Граємося з
дитиною всією родиною», «Улюблена домашня іграшка як запорука успішної
адаптації до умов дитячого садка» та індивідуальні бесіди «Як оформити дитячий
та ігровий куточок», «Як організувати ігри-розваги з малюками вдома», «У які
рухливі ігри грати з дітьми», «Граючись, навчаємося»; розробили пам’ятки для
батьків «Без гри немає і не може бути повноцінного дитячого розвитку», «Батькам
про гру дитини»; поради батькам: «У чому переваги м'якої іграшки», «Роль гри у
розвитку старшого дошкільника»; бесіди з батьками «Ігри з
дошкільнятами в родині».
Опитування вихователів з теми «Гра-пріоритетний вид
діяльності дошкільника» показало,
що вони частково задоволені своїми знаннями з проблеми ігрової діяльності
дітей, іноді мають сумніви щодо правильності керування грою.
Поряд з позитивним у
роботі з організації ігрової діяльності дошкільнят є також і недоліки, над вирішенням яких
потрібно працювати. Так, реалізуючи завдання програми навчання та
виховання дітей від 2 до 7 років «Дитина» педагоги Філоненко Т.А. та
Малашевська Л.О. не приділяють належної уваги статевому вихованню дошкільників,
у процесі ігрової діяльності не розвивають базових якостей, притаманних представникам
різної статі. Під час організації ігрової діяльності молодий спеціаліст
Прусицька А.І. не завжди здійснювала особистісно-орієнтований підхід до
малюків. У процесі сюжетно-рольових ігор з дошкільниками молодшої групи
«Дюймовочка» /вихователь Прусицька А.І./ недостатньо уваги приділяла
активізації мовлення, збагаченню та розширенню словника, ігри дітей були
недовготривалі.
При плануванні ігрової діяльності
вихователями не систематично враховується розвиток сюжету рольової гри,
системність ігор-драматизацій та народних ігор. Недостатньо атрибутів для ігор
«Лікарня», «Перукарня» «Магазин», «Будівельник». Також недостатня увага
приділяється створенню умов та організації театралізованих ігор вихователями в
дошкільних групах, оскільки в недостатній кількості нетрадиційних видів театру
(коробок, конусів, ложок, кульок тощо), не належно обладнана зона
театралізованої діяльності.
У
групах «Дзвіночок», «Ромашка», «Капітошка» не оформлено каталоги
навчально-методичного забезпечення.
Організовуючі ігрову діяльність вихователі використовують яскраве
обладнання, беруть на себе керуючу роль. Велику увагу приділяють підготовчому
етапу гри, але
недостатньо вчать будувати сюжетну лінію гри, мало спираються на знання дітей.
Вихователям слід звернути увагу на систематичне проведення сюжетно-рольових,
режисерських, настільно-друкованих ігор, розвивати ігрові навики вихованців. Вихователі створили належні умови в групі для
ігор із піском, але мало використовують дану ігрову
діяльність.
Спостереження за проведенням занять із художньої праці свідчить, що
вихователі Філоненко Т.А., Приходько О.В., Прусицька А.І., Кравчук Н.Д. не стежать за
правильністю пози дітей за столами, хоча аналіз медичних карт дітей
показав, що 20% із них мають порушення
постави.
50
% усіх вихованців мають низький рівень
знань та практичних умінь з культури
праці:
-
планування
етапів діяльності;
-
організації
робочого місця;
-
уміння
раціонально використовувати знаряддя та матеріали праці;
-
уміння
враховувати фактор часу в роботі;
-
уміння
порівнювати результат із запланованим.
Вихователі не
забезпечують диференційованого підходу до дітей, у яких недостатньо розвинені
трудові навички; при оцінювані результатів роботи дітей не підкреслюють їхніх досягнень у праці, не
звертають уваги на якість кожної окремої трудової дії. Оцінка праці обмежується
словами «молодець», «неправильно», тому діти мають низький рівень знань,
самоконтролю та практичних навичок із культури праці, відчувають певні труднощі
щодо висловлювань із приводу власної старанності, самостійності, умілості,
винахідливості. Вихованці здебільшого не виявляють готовності виправляти
помилки, вносити корективи у продукт праці, у разі потреби переробити його.
При організації праці дітей на природі вихователі майже не
вирішують завдань екологічного виховання. У плануванні роботи вихователями
недостатньо простежується подання знань
про взаємозв'язки у природі, розуміння її цінності для
життя людини, активізація діяльності дітей на покращення природного
середовища, організація їх пошуково-дослідницької роботи.
Перевіркою
встановлено, що вихователі приділяють належну увагу питанням планування
освітнього процесу з народознавства. Тематика занять з народознавства
відображена в щомісячних перспективних планах роботи, при цьому враховуються
види дитячої діяльності, їх чергування: розвиток мовлення, ознайомлення з
навколишнім, малювання, ліплення, аплікування, музичні заняття та розваги.
Календарні плани роботи вихователів відображають розгорнуту роботу з дітьми на
заняттях, а саме, програмовий зміст, де чітко вказані навчальні, розвивальні та
виховні завдання, обладнання та матеріал, що використовуються під час занять,
наочні та демонстраційні зразки, роздатковий матеріал. У групах раннього віку
та молодших групах вихователі під час ігор використовують забавлянки, потішки,
в середніх та старшій групах вивчають приказки, мирилки, лічилки, заклички. Під
час ознайомлення дітей з природою знайомлять дошкільників з прикметами, прислів'ями, відповідно пір року.
Слід
відзначити, що куточки з українознавства обладнані в окремо виділеному місці;
його зміст: книги, ілюстрації, буклети листівок, колекції, альбоми, журнали,
календарі, національна символіка. Матеріал відповідає віку та адаптований до
роботи з дітьми. В групах достатньо літератури з українознавства.
Але є недоліки, які необхідно усунути. Перш за все,
недостатньо уваги приділяється індивідуальній роботі з дітьми по
українознавству. В групах матеріали в куточках народознавства однотипні, не
відповідають віку дітей. В роботі з батьками питання з народознавства
здебільшого випускається з уваги: його необхідно включити на розгляд
батьківських зборів, у куточках для батьків недостатня кількість матеріалів з даної
тематики.
Вивчаючи діяльність вихователів груп
щодо роботи з батьками вихованців, можна зробити висновок, що робота
проводиться у вигляді бесід, консультацій. Оформлені батьківські куточки,
папки-передвижки, де постійно висвітлюється необхідна інформація, особливо
можна відмітити куточки для батьків Санжійського ЗДО «Казка», Дальницького ЗДО
«Прелинка» та Доброолександрівського ЗДО «Джерельце». Вихователі активно
співпрацюють із батьківським комітетом. Документація ведеться відповідно до
вимог та оформлення.
Методичні рекомендації вихователям, підмінним вихователям та
помічникам вихователів щодо покращення роботи з дітьми:
1. Усунути зазначені недоліки та опрацювати методичну
літературу по самоосвіті /до березня 2019 року/.
2. Поповнити кількість дидактичних ігор на логічне
мислення, музично-дидактичних ігор відповідно до віку дітей /до березня 2019
року/.
3. Впроваджувати в роботу з вихованцями інноваційні
технології, твори В.О.
Сухомлинського /постійно/.
4. Урізноманітнити форми роботи з батьками /до кінця
навчального року/.
5. Здійснювати
особистісно-орієнтований підхід до організації ігрової діяльності дошкільнят,
активізувати мовлення, спілкування з ровесниками /постійно/.
6. Розробити ігрові
ситуації та дидактичні ігри на формування статевого образу «Я» хлопчика та
дівчинки, норм статево-рольової поведінки
/до 31.01. 2019 року/.
7. З метою розвитку
самооцінки та реалізації особистісних потреб дошкільника розробити систему ігор
для розвитку емоційної сфери дошкільнят /до 04.02.2019 року/.
8. У планах
освітнього процесу передбачати різні види театралізованої діяльності відповідно
вимог програми навчання та виховання дітей від 2 до 7 років «Дитина»
/постійно/.
9. Поповнити розвивально-ігрове
середовище:
·
атрибути до сюжетно-рольових ігор «Магазин»,
«Лікарня», «Перукарня»;
·
атрибути до рухливих ігор;
·
зону театралізованої діяльності нетрадиційними видами театру /до 01.03. 2019 року/.
10. Обладнати зони
театралізованої діяльності відповідно до віку дітей/до 15.03.2019 року/.
11. Оформити
каталоги навчально-методичного забезпечення груп /до 04.03. 2019 року/.
12. Вихователям Карлійчук К.В., Приходько О.В.,
Бабенцовій С.Д., Кучеровій Т.Б. уникати власного монологу на заняттях, активно
розвивати діалогічне мовлення дітей, даючи дитині змогу вступати в невимушену
розмову з дорослими /постійно/.
13. Планувати та проводити роботу з розучування
чистомовок вихованцями. Виготовити картотеку чистомовок /постійно/.
14. Стежити за власним мовленням, уникати повторення
неправильно вжитих граматичних форм дітьми /постійно/.
15. Планувати та проводити вправи на розвиток
мовленнєвого дихання у дітей /постійно/.
16. Добирати та
оновлювати поради для батьків щодо розвитку мовлення дітей у родинах
/постійно/.
17. Проводити роботу щодо збагачення монологічного
мовлення дітей, складання описових розповідей за зразком вихователя, розповідей
на запропоновану тему, переказів оповідань /постійно/.
18. Не обмежувати активності дітей на заняттях, даючи
можливість кожній дитині обдумати відповідь, довести її до логічного
завершення, передбачити варіативність. Уникати трафаретних відповідей
/постійно/.
19. Уникати переваги прямих способів впливу на дитину,
широко застосовуючи практичні методи роботи з дітьми: проблемні завдання,
запитання, ситуації /постійно/.
20. Планувати та проводити індивідуальну роботу з
мовленнєвого розвитку вихованців /систематично/.
21. Особливу увагу звернути на планування та проведення
роботи щодо ознайомлення дітей із рідним краєм /до кінця навчального року/.
22. Опрацювати методичну літературу за темою:
-
«Як
навчити дитину висловлювати свої думки»,
-
«Мовленнєвий
розвиток дітей від народження до 7 років»,
-
«Розвиток
мовленнєвої компетентності старших дошкільників»,
-
«Дитина
та дорослий: вчимося спілкуватись. Готуємося до
мовленнєвого спілкування з дошкільниками»,
-
«Мовленнєвому
заняттю – комунікативну мету» /систематично/.
23. Підвищити розвивальний потенціал мовленнєвих занять
за рахунок застосування особистісно-орієнтованих технологій, прогресивних
методик, робити записи використаних методів та прийомів у планах /щодня/.
24. При складанні перспективи на місяць враховувати усі
види мовленнєвої діяльності, як на заняттях, так і в повсякденні /щомісяця/.
25. Вказувати в планах освітнього процесу
індивідуально-групові заняття з підготовки руки дитини до письма (1 раз на
тиждень).
26. Здійснювати індивідуально-диференційований підхід
під час мовленнєвої діяльності дошкільників, вести облік досягнень дітей
та подальше удосконалення роботи /щодня/.
27. Планувати та проводити контрольно-діагностичні
заняття, узгоджуючи з директором закладу /в кінці кожного кварталу/.
28. Започаткувати нетрадиційні форми мовленнєвої роботи
з батьками, а саме: літературні традиції української сім'ї (спільні свята, театральні
вистави), тижні родинного спілкування (літературні посиденьки), портрет сім'ї,
або світ захоплень наших батьків (досвід), «Читаюча родина», «Вчимося говорити
вірно» (конкурси) /до кінця навчального року/.
29. Урізноманітнити дидактичний матеріал для розвитку
мовленнєвих та пізнавальних здібностей, використовувати публікації журналів «Дошкільне
виховання», «Палітра педагога», «Джміль», «Вихователь-методист» /постійно/.
30. Розмістити в батьківських куточках інформаційні
матеріали з питання «Мовленнєвий розвиток дітей» /до лютого 2019 року/.
31. Поліпшити рівень індивідуальної роботи з дітьми з вищезазначеного
питання /Постійно/.
32. Особливу увагу звертати на виховання культури
праці. Чітко стежити за виконанням мети й послідовності трудових процесів,
ураховуючи фактор часу в роботі /систематично/.
33. Дібрати інформаційний матеріал з проблеми трудового
виховання дітей у сім’ї в куточок для батьків /до лютого 2019 року/.
34. Провести семінар-практикум для батьків з проблеми
трудового виховання дітей у сім’ї
/квітень 2019 року/.
35. Забезпечити через організацію праці в природі вирішення
завдань екологічного виховання /систематично/.
36. Опрацювати методичну літературу «Виховання
екологічної культури дошкільників» /січень 2019 року/.
37. Розширювати уявлення
дітей про звичаї українського народу, збагачувати мову дітей творами малих
фольклорних форм, використовуючи інноваційні технології: метод «Мовленнєві
«перлинки»», елементи ейдетики: картки – схеми, піктограми; більше уваги приділяти індивідуальній роботі з
дітьми /до кінця навчального року/.
38. Активізувати
роботу з батьками в напрямку народознавчої діяльності; урізноманітнити
матеріали в куточках народознавства; більше уваги приділяти індивідуальній роботі з
дітьми; під час організації змістовної
діяльності дітей активізувати малоактивних дітей, використовуючи виховні,
розвивальні та навчальні прийоми /до кінця навчального року/.
39. Збагачувати
папки по самоосвіті розробками конспектів занять мовленнєвого та пізнавального
спрямування з використанням різноманітних ігрових технологій /постійно/.
Методичні рекомендації
завідувачам закладів
щодо покращення роботи:
1. Систематизувати роботу з педагогічними
кадрами та провести додаткові консультації для вихователів:
- з проблеми організації освітнього процесу з
питань розвитку мовленнєвої та пізнавальної компетентностей;
- з організації роботи з батьками щодо розвитку
мовлення дітей у сім’ї;
- з практичного застосування дидактичних,
розвивальних, інтеракти-вних ігор мовленнєвого спрямування /до кінця
навчального року/.
2. Застосовувати інтерактивні форми роботи з
вихователями із зазначеного питання
/упродовж навчального року/.
3. Забезпечити оптимальну організацію контролю,
виконання методичних рекомендацій
педагогами, організувати зворотний зв’язок /упродовж навчального року/.
4. Провести консультації для вихователів на тему:
«Вплив дидактичних ігор та вправ на розвиток активного словника дітей» /до
квітня 2019 року/.
5. Виправити недоліки щодо ведення ділової
документації у закладах /до березня 2019 року/.
Недоліки щодо нормативності ведення ділової документації
у закладах дошкільної освіти
1.
Немає єдиної форми оформлення титульних
сторінок документів (використовуються різні шрифти, кольоровий папір,
неправильно прошиті), друковані книги, особливо з питань організації
харчування, які веде сестра медична старша, також на деяких прошитих книгах і
журналах відсутній запис «прошито, пронумеровано та скріплено печаткою… /повна
назва закладу та прізвище керівника/».
Під час створення та оформлення протоколів (зборів, нарад, конференцій
тощо) спостерігаються такі недоліки: при складанні деяких документів не
витримано потрібний міжрядковий інтервал, не відформатований текст за шириною
сторінки, порушено вимоги щодо складання порядку денного та порядок
оформлення ухвалених рішень (після пункту
доручення наявні слова «відповідальні»: і вказано, хто саме, «термін»: не
завжди конкретний). Не усі документи, які мають кілька аркушів, своєчасно
нумеруються.
2.
Не усі справи
систематизовані і прошиті своєчасно. В одній папці зберігаються матеріали,
створені за кілька років, тобто не своєчасно архівовані належним чином. Так,
неправильно впорядковані матеріали атестації педагогічних працівників:
перемежовані протоколи засідань атестаційної комісії, довідкові матеріали,
витяги з наказів, які не мають підпису керівника та печатки.
3.
Не завжди дотримуються
вимоги щодо оформлення вихідного номера на документах, які створені в ЗДО та
надаються до вищих установ. Не усі вхідні документи мають запис про дату
надходження та термін виконання (вивчення) даного документу.
4.
У розділі «Відмітка про
виконання» річного плану роботи не завжди зазначено номер справи, згідно із
затвердженою номенклатурою справ закладу, де зберігаються документ, який
свідчить про виконання певного заходу.
5.
Не ґрунтовний аналіз роботи
закладів впродовж оздоровчого періоду за попередні роки.
6.
Журнал щоденного обліку
відвідування груп дітьми ведеться неохайно, наявні виправлення, порушено вимоги
щодо оформлення титульної сторінки.
7.
Оформлення книги обліку
посібників, ігрового, дидактичного обладнання потребує поновлення (ведеться не
за встановленою формою, наявні виправлення).
8.
Книга обліку виходу на
роботу педагогічного персоналу прошита, на спеціальному бланку вказано
кількість прошитих сторінок, але не засвідчено керівником за встановленою
формою.
9.
Журнали обліку вхідних документів
та реєстрації документів, створених закладом, ведуться не своєчасно.
10. Не систематично складаються протоколи засідань творчих груп педагогічних
працівників та впорядковуються матеріали семінарів.
11. Книга медико-педагогічного контролю за фізичним розвитком свідчить про те,
що останніми роками даний вид контролю здійснюється одноразово, лише в І
півріччі (в період: жовтень-грудень). У журналі з гігієнічного виховання
кількість присутніх осіб зазначено в графі «примітка».
12. У наявних протоколах батьківських зборів спостерігаються недоліки щодо
оформлення ухвалених рішень, не завжди дотримується діловий стиль викладання,
спостерігаються протоколи, які перевантажені текстом виступу доповідача.
13. Не до всіх питань, що розглядались, додаються матеріали виступів доповідачів,
наявні не завжди оформлені належним чином.
14. У Книзі реєстрації наказів з основної діяльності зареєстровані накази з
кадрових питань, порушено вимоги щодо оформлення титульної сторінки.
15. Спостерігаються накази аналітичного характеру, констатуюча частина яких
перевантажена довідковими матеріалами. Не усі накази мають змістовні пункти
розпорядчої частини із чітко визначеним терміном виконання.
16. Діловий щоденник контролю завідувача містить картки аналізу, у яких
зустрічаються такі недоліки: невідповідність висновків та пропозицій за
наслідками контролю меті відвідування, неточність у визначенні пропозицій та
термінів їх виконання, відсутність відміток про здійснення повторного контролю.
Не завжди своєчасно заповнюються картки контролю.
17. За період з вересня 2018 року до теперішнього часу відсутні довідки,
порівняльні таблиці, діаграми за результатами контролю за різними напрямками
освітнього процесу.
Висновок
На основі комплексного вивчення стану діяльності, стану освітнього процесу, стану ігрової діяльності,
мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку у закладах дошкільної освіти можна зробити висновок, що стан діяльності закладів
на достатньому рівні. В групах створено умови для всебічного розвитку дитини як
особистості, стан освітньої роботи з дітьми перебуває на достатньому рівні.
Довідку склала методист відділу
освіти, культури, молодіжної політики та спорту Дальницької сільської ради
Вирлан Ю.М.
Немає коментарів:
Дописати коментар